«ВІД КОГО БОРОНИТИ? ТУРКИ З ТАТАРАМИ НІБИ НЕ НАБЛИЖАЮТЬСЯ…»


У зв’язку з імовірним наданням Українській православній церкві Томосу намісник Свято-Успенської Почаївської лаври, митрополит УПЦ Московського патріархату Володимир закликав вірян бути готовими, щоб її фізично захистити. Від кого треба обороняти лавру і чи підете ви її захищати? Про це пише Волинь.

 Володимир КАРПУК, народний депутат України  V та VI скликань  (м. Луцьк): — Є цікавий екскурс в історію. В радянський період були закриті і Києво-Печерська лавра, і Святогірська. Але функціонувала Почаївська. Тому що в усі часи робилося все для того, щоб Почаївська лавра збереглася як форпост «русского міра», як маленький Кремль на території України. А якщо брати царські часи, то існувала така чорносотенна монархістська організація, як «Союз русского народа». Її Почаївський відділ очолював архімандрит Віталій Максименко. Його діяльність була більш агресивною, ніж навіть сумнозвісних Київського та Одеського відділів. А коли стало відомо про відречення імператора, архімандрит Віталій поїхав у царську ставку в Могильов, щоб особисто просити царя залишитись. Потім цей талановитий церковний діяч був направлений у Сполучені Штати, де хотів створити «русскую Америку».  Тобто, Почаївська лавра — ​це маленький Кремль, в усі часи. І її «здача» для Москви означала б втрату могутнього плацдарму «русского міра». Я б це розглядав навіть у геополітичному аспекті. Тому на конфлікт вони підуть. І до цього треба ставитися дуже і дуже серйозно. А Службі безпеки України серйозно працювати.   Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ, екс-заступник голови СБУ (м. Київ): — Хочу нагадати, що я відкрито говорю на цю тему із 1995 року, коли отримав офіційний російський документ про роль московської церкви у поневоленні України. Це була доповідна Євгена Примакова, на той час керівника Служби зовнішньої розвідки Росії, президенту Єльцину. У документі церква називалась як один із найбільш вагомих важелів утримання України в орбіті Москви… А в контексті заяви настоятеля Почаївської лаври хочу зауважити, що навіть на Волині у Зимненському монастирі змінили всю охорону. Замість місцевих завезли людей спортивної статури. А невже ви не розумієте, що таке змінити охорону?.. Не знаю, чим займаються правоохоронні органи, але я, маючи досвід, вважаю, що в період надання Томосу наші силовики повинні бути у підвищеній бойовій готовності. Бо московське навколорелігійне підпілля обов’язково робитиме провокації…  Кому мають належати лаври? Вони не є власністю ні Московського патріархату, ні Київського. Вони належать державі, яка надає їх в оренду. Розцінки для своєї церкви за законом — ​одні, для чужої — ​інші. Хай роблять вибір… Але держава має все тримати під контролем, щоб не було протистояння. Бо страждати від тих провокацій Москви в першу чергу будуть українці.   Петро ПАНЧУК, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, уродженець села Лобачівка Горохівського району (м. Київ): — Чесно кажучи, запитання бліц- опитування для мене дещо несподіване, бо не бачу загрози для лаври. Ви скажіть мені, хто буде на неї нападати, і я скажу вам, чи піду її захищати. Я не проти надання Томосу, але все має відбуватися в «законному полі», якщо такими мирськими словами можна говорити про релігію. Треба дотримуватися вироблених віками правил, щоб потім не було претензій до новоутвореної церкви.  Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України (м. Луцьк): — Питання Томосу збурило в суспільстві широку дискусію. Загалом я вітаю такі суперечки, бо в них народжується істина. Хочу вірити, що і з цієї дискусії ми вийдемо єдині, станемо сильніші, і в Україні як незалежній державі буде незалежна Українська православна церква. Можливо, хтось хотів би розколоти суспільство провокаціями, деструктивом. Москва як уособлення агресивної імперії в найгіршому її прояві боротиметься за кожен сантиметр зони впливу. Це боротьба і за душі, і за кошти. Щодо майна, то вже публічно зроблено заяви, що саме церковні громади, люди, вирішуватимуть питання приналежності до конфесії. Поміркованість, виваженість, толерантність — ​це те, що потрібно протиставити ворожій імперській машині, яка маніпулює життям українських громадян і нашої держави. З приводу того, чи піду захищати лавру у випадку її штурму, відповідь: «Ні». Бо штурму не буде, як би цього комусь не хотілось.   Богдан БУТКЕВИЧ, журналіст, блогер, ведучий ЕСПРЕСО TV (м. Київ): — Що значить — ​обороняти? Від кого і на яких підставах? Це не їхня власність — ​і крапка! Ситуацію найкраще ілюструє приклад із життя, коли до квартирантів приходить власник житла і пропонує його звільнити. Тоді вони забирають свої манатки — ​лише свої — ​і йдуть. Так само і з лаврою — ​вона є власністю держави Україна. Звичайно, це все потрібно робити максимально без насильства, щоб не створювати «картинку» для Кремля. Думаю, з нашого боку вистачає мудрих людей, які це розуміють. До того ж, надання Томосу, переконаний, призведе до того, що з московської церкви почнеться ренегатство, хоча швидко це все відбуватися не буде.   Орест ХМЕЛЬОВСЬКИЙ, філософ, митець  (смт Локачі): — Якщо й захищати, то від віруючих, бо це історична спадщина народу. Довкола Почаївської лаври ведуться політичні ігри на релігійній основі. Хтось хоче збурити народ, розсварити його. Через те й не пішов би захищати лавру, якби й платили великі гроші. І не тільки через це. Як на мене, то народу не потрібна жодна церква, бо вона провідниця кабали, а релігія — ​одна з форм уярмлення свідомості. Якщо вдатись до історії, то українці ніколи не мали церкви, віри в когось або в щось. Для народу віра була як метод впорядкування життя. А церква веде його у глухий кут і України там нема. Зрештою, якщо хочемо збудувати сильну державу, маємо з’єднати всі церкви в одну єдину незалежну.   Дмитро МОРОЗ, редактор громадсько-політичної районної газети «Ратнівщина» (смт Ратне): – А від кого захищати? Турки з татарами нібито до неї не наближаються. Тому я захищати її не піду.   Олег ТОЧИНСЬКИЙ, прес-секретар Волинської єпархії УПЦ МП (м. Луцьк): — Протягом останніх місяців очільник УПЦ КП неодноразово заявляв про те, що після надання Томосу Почаївська та Києво-Печерська лаври відійдуть у їхню власність. Оскільки обидві лаври були і є чоловічими монастирями УПЦ, у нас виникає закономірне запитання. Яким чином Філарет і його прибічники будуть реалізовувати своє право власності на ці обителі? Виходячи з подій останніх чотирьох років, коли у нашої Церкви силоміць було відібрано більше 40 храмів, розуміємо, що це можливо лише шляхом фізичного захоплення, яке, звісно ж, не матиме під собою жодних законних підстав. Відтак ми, звичайно ж, мусимо якось реагувати на подібні виклики. Як це буде відбуватись, мені важко сказати. Проте особисто для себе вирішив уже давно: якщо під стінами Почаївської лаври творитиметься якесь беззаконня, я буду в межах цих стін. І, так — ​я буду захищати Почаївську лавру.   Андрій ТУРАК, директор ПОСП  ім. Тараса Шевченка, депутат обласної ради (с. Угринів Горохівського району): — Від кого він хоче її обороняти? Від українців? Не бачу в цьому логіки. Московські священики вже забрехалися так, що далі нікуди. Навіщо в Україні обороняти українську лавру від українців? Вона повинна бути наша. Цю святиню треба обороняти від Кирила та Путіна. Заклик фізично захищати монастир — ​це спроба знайти привід для провокації. Та сама гібридна війна, тільки на церковному фронті. Провокації ще триватимуть якийсь час, але, думаю, у нашого народу вистачить розуму відійти від Путіна.   Микола МЕЛЬНИК, пенсіонер, який завдяки своїм «100 друзям» збудував у рідному селі Замостя Маневицького району церкву Рівноапостольної Марії Магдалини (м. Луцьк): — У Почаївській лаврі я був не раз. Їхав, щоб поставити свічку, помолитися, здоров’я у Господа попросити. І ставало легше і фізично, й духовно. Бо це — ​святе місце, намолене століттями. А відносно того, чи піду захищати лавру? Я б не хотів, щоб до цього дійшло, бо це вже було б не по-Божому. На Волині у Зимненському монастирі змінили всю охорону. Замість місцевих завезли людей спортивної статури.  Питання релігії дуже делікатне. Це та сфера духовного життя, де не можна одноосібно (навіть якщо це Президент) вирішувати за людей, яка їм церква потрібна. На мою думку, якраз це питання мало б бути поставлене на всеукраїнському референдумі, щоб віряни самі висловили свою думку.  Про себе скажу, що останнім часом став якоюсь мірою невіруючим чоловіком, набачившись, що у церковному житті править бізнес. Маючи Бога в душі, можу сам помолитися, навіть не йдучи до храму. У кімнаті висить ікона святого Миколая — ​його я й сповідую.  Денис П’ЯТИГОРЕЦЬ, заступник голови Волинської обласної державної адміністрації (м. Луцьк): — Я не розумію, до чого закликає владика: від кого захищати? Робити такі заяви немає жодних підстав! Тому про це треба запитати самого митрополита Володимира, щоб він пояснив. Сьогодні навмисне роздмухують цю ідею, що надання Томосу Українській православній церкві відразу призведе до заборони Московського патріархату й почнуть штурмувати їхні храми. Такі чутки активно поширюють у церковних колах. Як державний чиновник я переконаний: ​нинішня влада не буде вдаватися до радикальних дій та переслідувати громадян за релігійні погляди. У нас всі конфесії рівні перед законом.   Ігор ТЕРЕЩЕНКО, голова Прилісненської ОТГ (с. Прилісне Маневицького району): — Я вважаю, що надання Томосу Українській православній церкві має відбуватися мирним шляхом. Не бачу наявних причин, щоб насильницьким способом змінювати статус церкви. Ми у Прилісному маємо храм Московського патріархату. І якщо враховувати думку жителів, їх задовільняє та церква. І це не через приналежність до котрогось із патріархатів, а через священнослужителя — ​отця Юрія Волкова, якого надзвичайно поважають у всьому Маневицькому районі парафіяни обох церков. Ця людина притягує до себе — ​і віряни йдуть молитися до храму. Тому я вважаю, що обороняти лавру немає потреби. Ми всі маємо вірити в Бога, а не перетворювати це все на політичні суперечки і війни.   Ігор ГОРДІЙЧУК, Герой України, генерал-майор, начальник Київського військового ліцею ім. Івана Богуна (м. Київ): — Це фантазії московитів, що їх буде хтось захищати. Хіба що якісь проплачені та найняті «тітушки». Почаївська лавра в Україні й повинна належати українському народові, а не московській церкві. Якщо деяким попам та продажним проросійським політикам і народним депутатам це не подобається, то нехай відправляються «за поребрик». Наша держава не втручається у релігійні справи й ставиться толерантно до всіх конфесій, але в сучасній європейській Україні має бути незалежна Українська православна церква. Бліц провели  Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК,  Лариса ЗАНЮК, Людмила ВЛАСЮК,  Катерина ЗУБЧУК, Мирослава КОЗЮПА, Василь УЛІЦЬКИЙ,  Олександр ДУРМАНЕНКО,  Тамара ТРОФИМЧУК.  Читайте новини на нашій сторінці у Facebook

Отримувати щомісячні повідомлення

ФАКТИ

За результатами аналізу порталу «Слово і Діло» Ірина Констанкевич – серед числа найактивніших законотворців.

© 2020-2021 by IMK.