Ніна Данилівна Гладун відома не тільки у селі Велика Яблунька, що у Маневицькому районі, але й на всій Волині. Жінка має незвичайне захоплення – виготовляє рушники на ткацькому верстаті, що дівався їй у спадок. У рідному селі вона створила кімнату-музей та вважає її найбільшою гордістю.
«Чомусь думаю отак усе остається, нашо воно лежить, хай би хтось його побачив. Люди приходять, дивляться, а мені добре, що недарма це робила», - не приховує радощів жінка.
І ось, Ніна Данилівна роззувається і сідає за свій ткацький верстат, і ниточка за ниточкою, відразу скажемо, справа не з легких, але у вправних руках народної умілиці є щось особливе…
Ніна Данилівна каже, що не дивиться турецьких серіалів, бо активно цікавиться політикою і переймається долею держави, а жодні зібрання селян не проходять без її участі.
«Вони там думають, що ми сільські люди, то нам можна що хоч казати і ми не понімаємо, а ми все понімаємо і не думайте, що ми такі затуркані, бачимо ми, хто робить добро, моя душа просто чуствує те все», - не добирає слів Ніна Гладун.
Та раптом на обличчі цієї жінки з’являється посмішка і тут вона згадує про народного депутата Ірину Констанкевич.
«… Я ото виписую газету і постійно там наша Ірину бачу, вона і в тому селі, і в другому, кругом вспіває, а то вже у Верховній раді виступає. А було ще таке, що я з цим верстатом поїхала на День матері в Луцьк, і стою я там, підходять всі люди до мене, то дивляться то пробують ткати. Коли дивлюся така гарна жінка стоїть збоку, коли вона повернулася то я її впізнала. А потім підійшла до мене, а говорить так щиро і гарно, аж притягує до себе. Я вирішила, що подарую їй свого рушника. Коли бачу йде до мене ще раз і сіла зі мною так як ото з подружкою, отак поговорили ми і розійшлися. Одного разу в селі мені кажуть, що приїде Ірина Констанкевич до школи, я пішла. Знаєте, як тільки вона мене побачила, зразу обняла і каже: «А це моя подружка». Скажу Вам, що вона односиться так не тільки до мене, а до всіх людей, то дитинку якусь сільську пригорне, а ще поспівчуває і поможе.
Ніна Гладун каже, що сьогодні влада не чує і геть забула про людей, але в них є Ірина Констанкевич, тому їм нічого боятися.
«Я ото багато з людьми тут говорила, в нас всі будуть голосувати за нашу Ірину, другого депутата нам не треба, бо ще такого депутата в нас тут не було, та я отут скільки вже живу, то ніхто до нас не їхав. Тілько за її голосувати, бо То нам Бог послав, таку людину добру», – констатує Ніна Данилівна.
Майже двогодинна розмова з Ніною Данилівною Гладун проходить на одному диханні, бо ця усміхнена бабуся просто вразила своєю щирістю, добротою та душевним теплом.
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook
Comments