«Укрпошта» стала приватним товариством, а торік 722 її відділення закрили. У результаті продажу супутніх товарів «Укрпошта» отримала 140 млн грн доходів. Про це у відповідь на запит народного депутата Ірини Констанкевич щодо збереження мережі поштового зв’язку АТ «Укрпошта» і надання послуг з приймання та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою повідомило Міністерство інфраструктури України.
«Наказом Міністерства інфраструктури від 14.12.2018 року №611 затверджено Статут АТ «Укрпошта», відповідно до якого змінено тип товариства з публічного на приватне. При цьому єдиним акціонером та стовідсотковим власником АТ «Укр¬пошта» залишається держава в особі Міністерства інфраструктури України, а форма власності – державною», – йдеться у відповіді.
У листі пояснюється, що оскільки АТ «Укрпошта» не є бюджетною організацією, товариство самостійно визначає плани та завдання, кількість відділень поштового зв’язку (ВПЗ) та чисельність працівників у такому обсязі, щоб мати можливість покрити витрати й забезпечити рентабельну діяльність.
«Протягом останніх років спостерігається стійка тенденція до падіння обсягів надання послуг населенню в сільських ВПЗ, що призводить до функціонування відділень на межі збитковості та недотримання прибутку АТ «Укрпош¬та». Тому частину нерентабельних стаціонарних сільських ВПЗ замінюють на пересувні ВПЗ з новими мобільними бригадами у складі начальника відділення, листоноші, водія-кур’єра, які в повному обсязі забезпечують якісне та швидке надання послуг клієнтам», – повідом¬ляє Мінінфраструктури.
Згідно із відповіддю, режим роботи ВПЗ та частоту обслуговування на тиждень для кожного сільського населеного пункту встановлюють окремо, залежно від чисельності населення. Так, у містах Києві, Краматорську, Сєверодонецьку та в обласних центрах пошта працює п’ять днів на тиждень, у населених пунктах, де мешкає до 500 жителів, – один день на тиждень, від 501 до 1200 жителів – два дні на тиждень, від 1201 – три дні на тиждень.
За даними «Укрпошти», у 2018 році в Україні закрили 722 ВПЗ. На Волині – 14 відділень.
«Найближчим часом планують відновити роботу 50 та відкрити 11 нових ВПЗ. Крім того, буде вжито заходів щодо працевлаштування на вакантні посади колишніх працівників у разі їх звернення. Наразі незаповненими є 1188 вакансій листонош та 667 операторів», – запевняють у відповіді.
«З метою забезпечення прибутковості у ВПЗ Товариства разом з універсальними послугами поштового зв’язку також надають інші, нетрадиційні для пошти послуги, зокрема, здійснюють реалізацію товарів широкого вжитку. При цьому основними критеріями для відбору постачальників є ціна, бренд, закупівля через систему ProZorro, комісійна винагорода, яка забезпечує конкурентність товарів із рентабельністю не нижче, ніж 10%, попит товарів серед населення, доставка на умовах DDP (поставка із сплатою мита) до складів дирекції Товариства (обласні, районні склади). Зокрема, за 2018 рік АТ «Укр¬пошта» уклало 296 договорів та отримало доходи в розмірі 140 млн грн без ПДВ, а за січень 2019 року уклало 218 договорів та отримало доходів у розмірі 10,4 млн грн без ПДВ», – повідомили у Міністерстві інфраструктури.
За підсумками передплатної кампанії, на 2019 рік з доставкою з 1 січня передплачено 7,8 млн примірників друкованих видань, що становить 90% передплатних тиражів минулого року.
Згідно із відповіддю, «Укрпош¬та» запевняє, що тарифи на доставку друкованих періодичних видань наразі встановлено на рівні їх собівартості, а протягом багатьох років ця послуга для пошти була нерентабельною.
Так, до 31.12.2018 р. тариф на доставку друкованих видань за передплатою з доставкою з 1.07.2018 р. зріс на 24,7%, а з 1.01.2019 р. – ще на 19,2%.
«До процесу доставки періодики залучено майже 31 тисячу листонош та три тисячі одиниць автомобільного транспорту. Витрати на оплату праці листонош з нарахуваннями в загальних витратах АТ «Укрпошта» становлять близько 70%», – зазначено у листі.
Днями «Укрпошта» заявила про підвищення посадових окладів листоношам та начальникам сільських відділень у два етапи на 6% – з 1 квітня та з 1 липня. У прес-службі АТ уточнили, що підвищення зарплат відбудеться для листонош та начальників сільських поштових відділень, які мають посадовий оклад, менший за мінімальну зарплату з розрахунку на повну зайнятість.
Як повідомив міністр інфраструктури Володимир Омелян, підвищення стосуватиметься 37 тисяч співробітників «Укрпошти» – 29 тисяч листонош і майже 8,5 тисячі начальників сільських поштових відділень.
«На практиці ж таке анонсоване підвищення заробітних плат є дуже мізерним. У селах мого виборчого округу начальники ВПЗ та листоноші здебільшого працюють на 0,3-0,9 ставки. За таких умов на руки вони не отримують навіть мінімальної зарплати, розмір якої на сьогодні складає 4173 грн у брутто. Якщо провести розрахунок, то в начальника ВПЗ (що обслуговує два села, де мешкає майже 1500 людей), які наразі працюють на 0,9 ставки, зарплата зросте лише на 221,4 грн, для листоноші, яка має 0,75 ставки, – на 169,2 грн, – розповідає народний депутат Ірина Констанкевич. – Інший приклад: у ВПЗ, яке обслуговує три села, начальник нині працює на 0,4 ставки, отримуючи 1300 грн зарплати. Крім неї, тут ще є три листоноші на 0,3 ставки, зарплата кожної з яких за останній місяць склала 1250 грн. Дохід цього ВПЗ на місяць становить 19-20 тис. грн. У результаті так званого підвищення начальник цього ВПЗ отримуватиме заробітну плату, вищу всього на 78 грн, а листоноші матимуть той же заробіток, адже зарплата їх трьох в еквіваленті дорівнює розміру мінімалки. У той же час «Укр¬пошта» заявляє про збільшення своїх прибутків, особливо завдяки продажу супутніх товарів. Про це свідчать і цифри, наведені у відповіді Міністерства інфраструктури на мій запит. Цей прибуток забезпечують саме листоноші, які у мороз, холод, дощ і спеку змушені нести бездоріжжям до осель, здебільшого пенсіонерів, важезні сумки з продовольчими товарами. У той же час заробітна плата гендиректора «Укрпошти» пана Ігоря Смілянського складається з посадового окладу в розмірі 744,6 тис. грн, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% від посадового окладу та премії у відсотках за умови виконання умов контракту. Така несправедливість в оплаті праці – це неприпустимо».
Нагадаємо, наприкінці лютого під час пленарного засідання Верховної Ради України Ірина Констанкевич з іншими депутатами підписала постанову про заборону отримувати топ-менеджерам державних підприємств такі величезні заробітні плати.
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook
Comments