Сьогодні народна депутатка Ірина Констанкевич взяла участь у дискусійній панелі на тему: «МЕДІАГРАМОТНІСТЬ: ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ УКРАЇНЦЯМ, ЩОБ ПОЧУВАТИСЯ БЕЗПЕЧНО В ІНФОСВІТІ».
Із колегами народними депутатами, представниками міністерств та громадських організацій говорили про фейки, дезінформацію та як впроваджується медіаграмотність в сучасній системі освіти України.
У сучасному освітньому середовищі питання формування навичок медіаграмотності не виникло спонтанно. Ця проблема завжди була так чи інакше близькою всім (а особливо – учням, студентам, учителям, викладачам). Але 2014 рік і російська агресія продемонстрували масовану атаку пропаганди, фейків, джинси. І ми виявилися неготовими до дезінформаційної повені.
Якою має бути медіаосвіта? І що треба робити.
Ірина Констанкевич прокоментувала: «Вважаю, що це має бути системна робота і в освіті, і донесенні інформації через канали незаангажованих медіа».
- дітям ще з дошкільного віку необхідно доносити сучасні знання, школярів, студентів навчати вмінню критично мислити, перевіряти інформацію і тим самим сприяти підвищенню рівня інформаційної гігієні суспільства;
- необхідно формувати правильно інфомедійну взаємодії із соціальними медіа. Адже більшість не підозрює, що інформація в радіо- і телеефірах, онлайн-просторі, зокрема у соціальних мережах, є недостовірною, фейковою.
До речі, саме соціальні медіа, як от Facebook, Twitter, Instagram, TikTok, YouTube чи Telegram-канали найбільш «підступні» у сенсі інформаційних «вкидів». Користувачі інтернет-простору, зокрема, діти та молодь, старше покоління не відрізняють фейки від правди і, відповідно, потрапляють в емоційне коло залежностей від чужих думок, уподобань та поширень. Так звану інформаційну бульбашку. Прикладом можуть бути чи фейки в час коронавірусу.
- важливо навчити вчителів та викладачів інфомедійної грамотності на місцях - у кожному конкретному місті, містечку, районі та області.
Особливою ланкою розвитку інфомедійної грамотності є освіта дорослих. Важливість її упровадження важко переоцінити, оскільки саме старше населення, особливо у віддалених містечках, селищах та селах потребує сьогодні активного мотиваційного навчання. Низька інфомедійна грамотність людей вікової категорії 60+ змушує їх вірити у фейки, сприймати за правду дезінформацію та активно ширити її у своїх вузьких спільнотах. Запобігання цьому теж на часі.
Як нам привити навички мислити критично та перевіряти інформацію? Є два шляхи:
- перший – це навчання, освіта формального та неформального типів;
- другий – широка просвітницька діяльність, інформаційні кампанії, соціальне рекламування.
Як бачимо, проблеми інформаційної взаємодії у суспільстві, особливо в період інформаційних війн – не проблеми окремо взятого громадянина чи громади. Це наша спільна мета, а першочергове завдання – знайти дієві механізми для підтримки, розвитку та широкого впровадження інфомедійної грамотності. Також важливо пам’ятати, що для успішної реалізації необхідна злагоджена співпраця на усіх рівнях.
На обговоренні був також присутній експерт Академія Української Преси Андрій Юрочко, у котрого Ірина Констанкевич запитала про можливості медіаосвіти для сільських територій в умовах децентралізації.
Представник АУП розповів також про портал «Медіаосвіта та медіаграмотність». Це інтерактивна платформа для спілкування медіапедагогів задля сприяння відкритості та публічності процесів у медіаосвітньому середовищі. Структура порталу включає спеціальні розділи: для вчителя середньої школи (з градацією по групам класів), для викладачів ВНЗ та для медіаспоживачів. На порталі розміщуються новини медіаосвіти, поповнюється електронна бібліотека, календар подій, плани уроків, презентації. Матеріали можна завантажити БЕЗКОШТОВНО. Посилання на портал прикріплюю і заохочую переходити, ознайомлюватися та використовувати:
https://medialiteracy.org.ua
Comments