ПРО ЖІНОК І ПОЛІТИКУ


Сьогодні найбільш прогресивні країни наполягають на рівному доступі жінок і чоловіків до ухвалення рішень на державному та локальному рівнях. Експерти переконують: країни, які мають в своїх парламентах, урядах, радах менше 25–30% жінок, погано справляються з питаннями соціального захисту, охороною материнства і правами дітей.

Україна зробила вагомі кроки на шляху до гендерної рівності. Але більшість гендерних ідей лишаються поки що ідеями або ж впроваджуються надто повільно. Як збільшити представництво жінок у політиці обговорили під час багатопартійного форуму “Рівність у політиці”. Захід в онлайн-режимі організовано Українським Жіночим Фондом (УЖФ) спільно з Національним Демократичним Інститутом Міжнародних Відносин (НДІ).

Згідно із результатами загальнонаціонального опитування, яке було проведене у грудні 2019 року, 65 % українців хочуть бачити кращий баланс у політичному житті  України Але у Верховній Раді минулого скликання, де також працювала, нас, жінок було лише 12 %. У цій каденції ситуація дещо покращилася — в українському парламенті вже 21 % депутаток.

Виборчий кодекс, який Верховна Рада ухвалила 11 липня 2019 році, передбачає запровадження гендерних квот в Україні на рівні 40%. Згідно з поправками до кодексу, у кожній п'ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки (не менше двох кандидатів кожної статі). Таких квот партії мають дотримуватися при формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати. Новий виборчий кодекс запрацює з 2023 року.

“Але вже восени на нас чекають місцеві вибори. І на моє переконання, відсоток представництва жінок у різного рівня рад, зокрема, і на керівних посадах повинен бути значно вищим. Тому підтримую спікерок форуму, що застава для кандидатів у місцеві ради повинна бути однозначно зменшена. Ми всі розуміємо, що економічна криза стане чинником, який суттєво уплине на організацію виборчого процесу державним коштом. Однак, така причина не може бути приводом для позбавлення можливості балотуватися у ради різного рівня левової частки потенційних кандидатів. Зважаючи на те, диспропорція в оплаті праці жінок та чоловіків становить 25 — 30 %, то, у першу чергу, фінансовий чинник стане суттєвим бар'єром для потрапляння у ради саме для жінок”, - зазначає народна депутатка, членкиня групи “За майбутнє” Ірина Констанкевич.

Вчора, до речі, комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав законопроект 2769, який передбачає зменшення застави для кандидатів у місцеві ради приблизно у 9 разів.

“Аби долати подвійні стандарти й заохотити більше жінок балотуватися, потрібно піднімати рівень свідомості як жінок, так і чоловіків, а також розвивати навики лідерства й фандрейзингу серед жінок.

Тому ми з моїми колежанками-депутатками, командою вже міркуємо над впровадженням менторських програм для активісток, які прагнуть змінювати свої громади, але вагаються у своєму рішенні”, - зауважує Ірина Констанкевич.