top of page

«ЦЕЙ ЖАХЛИВИЙ ДЕНЬ КРИВАВИМ ПЕРОМ ВПИСАНО В ІСТОРІЮ НАШОГО НАРОДУ», - ІРИНА КОНСТАНКЕВИЧ ПРО КЛУБОЧИ


4 листопада 2018 року в селі Клубочин Сильненської сільської ради відбулися поминальні заходи, присвячені  трагедії  1942 року. 76 років тому німецько-фашистські окупанти розстріляли 137 мирних жителів, 38 з яких діти, 48 – жінки.  У панахиді та реквіємі біля меморіалу у день страшних роковин взяли участь  представники  Сильненської сільської ради, місцеві жителі та рідні невинно вбитих та похованих у братській могилі краян.

Поминальну службу та анахиду за загиблими відслужив  настоятель  храму Казанської ікони Божої Матері протоієрей Петро Герасимук.

- Щороку четвертого листопада, в День Казанської ікони Божої Матері, коли й сталася трагедія, сюди з’їжджаються з усіх-усюд родичі невинно убитих клубочинців, відправляється панахида за померлими. Сьогодні згадуємо кожного, чиє ім’я викарбуване на меморіальних плитах. Нехай упокояться їх душі і знайдуть вічний спокій у Царстві Небеснім, - звернувся до присутніх отець Петро.

Під час нещодавнього візиту до села Клубочин народний депутат Ірина Констанкевич поклала квіти та помолилася біля могили розстріляних у роки Другої світової війни клубочинців, а також оглянула місцевий музей. Історія свідчить, що  коли нацисти окупували Україну, вони створили в Трохимброді (єврейське містечко, яке існувало в Західній Україні) біля Клубочина гетто, куди звезли євреїв з сусідніх міст і сіл.

«Цей жахливий день кривавим пером вписано в історію нашого народу. За один ранок німецькі солдати розстріляли половину села Клубочин Ківерцівського району. 137 людей покоїться в братській могилі. А 17 немовлят, яких не встигли охрестити, живцем кидали в яму», - зауважила Ірина Констанкевич.

Довідково. Історія  Клубочинської трагедії і до сьогодні прихована. Які системи - фашистська, радянська чи інші - грали  людськими долями. Чому у краї де були поряд партизанські загони стався цей злочин і чому ніхто не завадив?  Та й комуністів у Клубочині за твердженням старожилів не було. Були хлопці патріотично налаштовані… Більше питань ніж відповідей.

Та попри все, пам'ять про цю трагедію щоразу вертає нас до минулого, адже найбільшою цінністю є людське життя.

Читайте новини на нашій сторінці у Facebook

Commentaires


bottom of page