У Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулися Комітетські слухання на тему: «Про Стратегію розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія».
Участь в заході взяли народні депутати України - члени Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, представники міністерств, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики (Міністерство культури та інформаційної політики України), Міністерства внутрішніх справ (Міністерство Внутрішніх Справ України), Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України), Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), Міністерства освіти і науки (Міністерство освіти і науки України), державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», Українського інституту книги (Український інститут книги), книговидавці та книгорозповсюджувачі, представники бібліотечної сфери.
Обговорили важливу і актуальну тему - читання, як орієнтир життєвих стратегій, суспільного вибору та формування цінностей. Слухали директорку Українського інституту книги Олександру Коваль щодо стану книжкового ринку, популярності читання.
Що не так із читанням в Україні? Кілька «страшних» цифр від Українського інституту книги:
● 27% українців читають мінімум раз на тиждень (кількість читачів в Італії - 56%, в Німеччині - 50%);
● в Україні реалізується менше 0,5 примірників на душу населення (в Туреччині - 5 примірників Іспанії - 3,4 примірника);
● в Україні реалізується 2,5€ (євро) на особу (в Іспанії - 51€, у Чехії - 30€);
● коефіцієнт оновлення бібліотечних фондів в Україні - 0,6%. Повне оновлення фондів займе 150 років.
«Читання - важлива і критична суспільна і соціокультурна проблема. Читання завжди було епіцентром соціокультурного, інтелектуального простору і розвитку. А наразі дрейфує на марґінесах внаслідок монополізації екранної культури, цифровізації», - переконана народна депутатка від групи «Партія «За майбутнє» Ірина Констанкевич.
Який вихід? Ірина Констанкевич зазначила: «Народні депутати разом із Урядом повинні стати союзниками, аби продемонструвати суспільству усвідомлену системність дій на підтримку читачів, авторів, видавців. Найперше, це пільги на українську книгу; це наповнення бібліотек за кошти держави і місцевих бюджетів; це популяризація книги і читання. Читати має бути модним».
Ірина Констанкевич буде пропонувати звернути також увагу на читання дітей у сільських територіях, де, за словами народної обраниці, ситуація із наповненням бібліотечних фондів та читанням в цілому, ще гірша.
Досвід сусідів? Для прикладу, у Польщі із 2001 року реалізується суспільна ініціатива щодо підтримки читання в рамках проєкту «Уся Польща читає дітям».
Організатори проєкту взяли за кредо слова: «Народ, який мало читає, мало знає. Народ, який мало знає, всюди приймає погані рішення: вдома, на ринку, біля скриньки до голосування. Ті рішення відтак відбиваються на всьому народові. Неосвічена більшість може перемогти освічену меншість - це дуже небезпечний аспект демократії».
«Тому, якщо ми бачимо себе у світі як суспільство думаюче, знаюче, демократичне, то вже зараз потрібно напрацьовувати комплексні й конкретні рішення, які б могли суттєво змінити ситуацію із читанням і забезпеченням книгами», - підсумувала Ірина Констанкевич.
Comments