Великдень – це світле небо, усіяне, як говорили наші бабусі, небесними квітами, це кошики з духмяними пасочками і барвисті крашанки, це радісні обличчя і лунке вітання "Христос Воскрес!".
"Воістину воскрес!" - буде чутися звідусіль у відповідь, і незнайомі люди в цю мить стають добрими знайомими і хорошими друзями. Мить єднання, мить відкритих воріт до неба, мить, коли приходить найчіткіше усвідомлення того, що ти на цій землі - людина, подоба Божа, найвище на землі створіння, і що твоє життя - таки вічне, бо це щойно довів Христос, відкривши земній людині ворота до небес.
Незвичайним цей день є і для народного депутата Ірини Констанкевич, яка й розповіла нам про особливості святкування Великодня її родиною.
«Поїхали до батьків, святили паски в маленькій церковиці, але в ній зібралася на свято не одна родина. Снідали з батьками, потім провідали стареньку маму чоловіка. Скуштували поки що 5 пасок, але свято триває. Сьогодні день родини. Завтра спілкування з друзями. Цьогоріч якийсь особливий Великдень, такий тичинівський «і сміх, і дзвони, й радість тепла», - зауважила Ірина Констанкевич.
Ірина Констанкевич наголошує, що цього дня можна згадувати багато зворушливих моментів, важливо, щоб було що згадувати, а тому бажає кожній родині поруч із християнськими традиціями плекати і свої родинні історії, з яких формується міцна національна історія з особливими звичаями, обрядами і цінностями.
Comments