Ірина Констанкевич: «Аби зрозуміти проблеми людей, передусім, потрібно їхати до них»


7 червня з нагоди Дня журналіста народний депутат України Ірина Констанкевич зустрілась із колективом редакції газети «Нова доба». Народна обраниця цікавилась життям колективу та охоче поділилась окремими аспектами своєї  депутатської діяльності.

Проблемні питання освіти

Як відомо, Ірина Мирославівна очолює у комітеті освіти Верховної Ради підкомітет з профтехосвіти, фахової перед вищої, позашкільної і освіти дорослих. Поважна гостя розповіла, що наразі спільно із науковцями працює ще над двома законопроектами, один із яких по позашкіллю.

– Сьогодні у зв’язку із децентралізацією все позашкілля скидають на місцеві бюджети. На жаль, і у нас на 23-ому окрузі є ОТГ, які не мають бачення, як розвиватиметься соціально-гуманітарна сфера, а тому окремі заклади закривають, щось об’єднують. Але треба розуміти, що коштів ніколи не вистачатиме, тому потрібно розставляти пріоритети й розуміти шляхи наповнення бюджетів. І лише одиничні ОТГ, приміром як Прилісненська, знаходять ці шляхи, розвиваючи внутрішню економіку. Кожна ОТГ повинна шукати свої «фішки», те чим вони цікаві та особливі», – зауважила Ірина Мирославівна.

Йшлося і про вищу освіту, яка за словами нардепа, втратила свою пріоритетність. Ірина Мирославівна зазначила, що в кінці минулого століття людина, яка отримувала вищу освіту мала високий авторитет, а тепер вища освіта втратила свою елітарність через комерційну складову. А контролювати якість вищої освіти в комерційних вузах дуже складно. Тому, на її думку, потрібно відстоювати якісну державну освіту, в тому числі на регіональному рівні.

«Соціалка» – найбільше турбує жителів округу

Найбільші проблеми в окрузі депутат окреслює як соціальні – це галузь охорони здоров’я, освіта, відсутність робочих місць. Але переконана, що багато залежить від керівництва районами, очільників місцевих громад, адже є села, які розвиваються, і навпаки, що занепадають.

«Коли йшла в депутати, чесно зізнаюся, що не до кінця розуміла проблем округу, – говорить Ірина Констанкевич. – Ті 137 зустрічей, які провела за шість тижнів передвиборчої кампанії 2016 року, стали для мене таким собі холодним душем. Я побачила суттєву відмінність життя на екранах телевізорів та шпальтах центральних газет із реальною ситуацією. Тому це переконало у тому, що потрібно займатися питаннями не лише освіти, в чому я найкраще розуміюсь, а й відстоювати інші не менш важливі питання свого округу. А для цього, передусім, слід їхати до людей, що й постійно роблю.

Чому потрібні мажоритарники

Ірина Констанкевич розповіла, що в парламенті часто виникають дискусії чи потрібні мажоритарники, які дбають лише про свої округи. Але Україна досить велика  територіально і усі області суттєво відмінні проблематикою. Наприклад, багато депутатів не розуміють доцільності законопроектів про відшкодування коштів по 30-кілометровій зоні спостереження РАЕС та «чорнобильського» харчування дітей. Тому якщо не доносити питання, які є на округах, вони так і лишаться локальними і не будуть доходити до верхів.  

 «Більшість озвучених на зустрічах проблемних питань, потім постають як законодавча ініціатива, – каже народний депутат. – Це і законопроект по самогоноварінню, який народився за клопотанням жителів с. Гораймівка; щодо підключення новобудов до мережі електропостачання, з чим дуже часто звертаються жителі новобудов, та чимало інших. Але більшість з них, на жаль, до сесійної зали не потрапляють».

Соціально-економічний розвиток району та округу

Всі пропозиції щодо залучення коштів із держбюджету на соціально-економічний розвиток Ірина Мирославівна отримує під час спілкування в громадах. Усього на потреби селищ та сіл Маневицького району було залучено 11 млн 100 тис. гривень. За ці кошти проводились ремонтні роботи соціально-культурних закладів, придбання необхідних меблів та комп’ютерної техніки, встановлення ігрових майданчиків та ще чимало інших важливих для жителів проектів. Ірина Мирославівна намагалась пропорційно розподілити у своїх поданнях кошти між усіма громадами, аби ніхто не був обділений увагою.  Щоправда, аби не було ніяких спроб махінації із грошима, депутатка постійно приїжджає і контролює їхнє освоєння. Усього по округу субвенція по соцеконому склала понад 50 млн грн.

Досягнення Верховної Ради

Ірина Констанкевич щиро каже, що тяжко звикала до роботи в стінах парламенту, та особливо боляче їй було спостерігати, коли в сесійній залі відбувались підкилимні ігри. Головними досягненнями депутатів нинішнього скликання вважає вектор на ЄС-НАТО, закріплений в Конституції, прийнятий закон про мову і визнання української як єдиної державної. Ще одним позитивним кроком вважає закладену норму в Закон «Про освіту» щодо семивідсоткового фінансування від ВВП.

«Сьогодні на території України триває війна, яка тісно переплелася із корупцією. У вирішенні ситуації на сході України повинна бути сформована дорожня карта. А відповідно до неї повинні прийматися дієві закони. Тому хочеться почути від Президента чітку програму дій», – висловилася Ірина Мирославівна.

Депутатів на округ

Запитали у Ірини Констанкевич, чи можна привезти хоч невеличку кількість народних депутатів на округ і провести, так би мовити «День депутата Верховної Ради», аби вони познайомились із місцевими проблемами, поїздили нашими дорогами.

«Я організовувала виїзне засідання комітету з питань науки і освіти Верховної Ради на Волині. Але це дуже складно, бо кожен депутат має свою роботу. Набагато простіше взяти простих людей із їхніми проблемами та повезти до Верховної Ради на брифінг. А переваги брифінгів у тому, що у стінах парламенту можна прямо звернутися до  Кабміну, Уряду, міністерств, проблемну тему можуть підхопити медійники», – говорить Ірина Констанкевич.

На Україну очікує щасливе майбутнє

«Незважаючи на велику кількість невирішених проблем, й відверто кажучи,  інертності багатьох українців, переконана, що все у нас рано чи пізно буде добре. У нас є молоде покоління, яке краще за нас і якщо не ми, то вони обов’язково збудують європейську незалежну Україну», – зазначила Ірина Констанкевич.

А говорячи про майбутнє преси, Ірина Мирославівна зауважила, що ніякі гаджети ніколи не замінять газету, яка має свій шарм. Можливо з часом придумуватимуть інші ніші для отримання інформації, але місцеві газети завжди будуть затребувані. Щоправда, треба постійно працювати над їхнім змістом та наповненням, робити цікавими.