Має бути відновлена кримінальна відповідальність за незаконне збагачення і не тільки тому, що цього вимагають закордонні партнери, а цього вимагає українське суспільство.
Про це в ефірі телеканалу «Рада» заявила народний депутат Ірина Констанкевич.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПІДВИЩЕННЯ ЗАРОБІТНИХ ПЛАТ ВАРТО РОЗПОЧАТИ З ВЧИТЕЛІВ, ЛІКАРІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ САДОЧКІВ, - ІРИНА КОНСТАНКЕВИЧ
«Звичайно мають бути покарані всі ті хто незаконно збагачувався перебуваючи на державній службі чи в органах місцевого самоврядування. Разом з тим у сесійній залі потрібно було б обговорити, чи має закон у разі його ухвалення зворотню дію, адже йдеться про те, що будуть переглядатися справи попередніх чотирьох років», - наголосила Ірина Констанкевич.
Нагадаємо, що сьогодні, Верховна Рада розгляне законопроєкт про незаконне збагачення у першому читанні. Про це йдеться у порядку денному Ради. Зазначається, що Рада розгляне законопроєкт під номером 1031.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування активів вартість яких більш ніж на дванадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи.
Проте, до даного законопроекту є і низка зауважень, які створюють можливості для зловживань.
По-перше, норма щодо поширення його дії на факти незаконного збагачення протягом чотирьох років до набуття чинності даним законом, суперечить конституційному принципу,, зо закон немає зворотної сили в часі.
По-друге, формулювання законопроекту не дають можливості однозначно відповісти на питання, за який саме період потрібно буде рахувати доходи особи, для встановлення в її діях складу злочину у вигляді незаконного збагачення.
По-третє, вживане у диспозиції ст. 368-5 Кримінального кодексу словосполучення «її законні доходи» може призвести до ситуації, коли доходи членів сім’ї особи при встановленні ознак злочину у вигляді незаконного збагачення не будуть братися до уваги.
По-четверте, сумнівною виглядає пропонована норма стосовно того, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими, порівняно з доказами іншої сторони.
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook