«БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?». У ЛУЦЬКУ ОБГОВОРИЛИ РЕФОРМУ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ


Сьогодні, 19 лютого у Волинському центрі розвитку місцевого самоврядування  відбувся круглий стіл «Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою. Від історії до сьогодення». Участь у заході взяли представники центрального офісу реформ при Мінрегіоні, народний депутат України Ірина Констанкевич, представники Волинської обласної ради та адміністрації, районних державних адміністрацій та райрад, Волинського центру розвитку місцевого самоврядування, громадського середовища, голови об’єднаних територіальних громад Волині, журналісти, тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В УКРОПі ПІДВЕЛИ ПІДСУМКИ 2018-ГО РОКУ ТА ВИЗНАЧИЛИ ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Захід проводився з метою обговорення впровадження децентралізації у Волинській області та нового етапу реформи місцевого самоврядування у 2019-2020 роках. Під час круглого столу відбувся огляд обсягу повноважень майбутніх органів публічної влади районного рівня та порядок формування територіальних органів на субрегіональному рівні, дискусія щодо альтернативних варіантів нового районного поділу Волинської області.

Про принципи реформи адміністративно-територіального устрою розповів експерт ЦОР при Мінрегіоні Юрій Ганущак. Він зауважив, що реформа адміністративно-територіального устрою в Україні полягає в реформі системи організації публічної влади. Кожна адміністративно-територіальна одиниця має три компоненти: територію, що контролюється органом влади, населення та владу. Владу варто надавати тому, хто має спроможність скористатися правом влади на користь населенню, тому не толерують створення маленьких ОТГ з населенням до п’яти тисяч осіб та площею менше 200 кілометрів квадратних, у яких витрати на утримання апарату влади надто високі.









Як зазначав координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Іван Лукеря, що менша громада, то більше видатків потребує апарат її управління. Так, для управління громадою населенням чотири тисячі, потрібно 20-25 осіб і на них витрачають приблизно половину бюджету. В Естонії муніципальну консолідацію завершили два роки тому – ті, хто не об’єднався до 2016 року, були автоматично об’єднані згодом у громади населенням мінімум у п’ять тисяч. Данія скоротила кількість муніципалітетів і нині вони мають 15-18 тисяч населення. В Україні зараз середня кількість населення в ОТГ становить 8,6 тисячі.

«Важливо, що сьогодні відбувається обговорення майбутнього адміністративно-територіального устрою Волині у форматі нових районів чи то повітів. Термінологія ще неусталена, оскільки навіть реформа децентралізації, її концепти не віддзеркалені в Конституції. По суті, процес запущений без належного законодавчого супроводу. Уряд мав би запропонувати парламенту ці законопроекти для їх ухвалення. Наразі можу констатувати, що активного розгортання подальшої децентралізації ми не спостерігаємо. Зафіксувалися на етапі створення нових ОТГ. Територія України наразі покрита ними на 50-60 % . Чи реальним є на 2020 субрегіональний рівень реформи, час покаже. Але вже зараз має бути широке публічне обговорення кількості повітів на Волині. Є низка факторів, які враховуються. Для мене ж головним має бути доступність для громадян, для чиновників, для усіх у процесі надання-отримання послуг. Відтак я вболіваю за жителів моїх північних поліських районів Камінь-Каширського, Любешівського, Маневицького районів. І вважаю, що для зручності там має бути теж повіт - четвертий. А не три, як це є в одному з робочих варіантів уряду. Щодо центру повіту - це рішення має бути ухвалене на місцях. Як вирішать у громадах, так і буде. Тому, чекатиму на такі пропозиції, щоб висупити або із законопроектом, або депутатським зверненням», - наголосила народний депутат Ірина Констанкевич.

Читайте новини на нашій сторінці у Facebook

Отримувати щомісячні повідомлення

ФАКТИ

За результатами аналізу порталу «Слово і Діло» Ірина Констанкевич – серед числа найактивніших законотворців.

© 2020-2021 by IMK.