«Як вам наша дорога?» – такими словами зустрічали народного депутата України Ірину Констанкевич жителі Радошинки, Стобихівки, Карасина та Карпилівки. Ірина Мирославівна відвідала ці села в рамках свого чергового робочого візиту. Місцеві жителі поділилися із нею наболілими проблемами та висловили свою оцінку реформ, які запроваджують в країні.
РЕФОРМИ НА ПАПЕРІ ОДНІ, А В РЕАЛІЯХ – ЗОВСІМ ІНШІ
«Реформи (медицини, освіти, пенсійна) якось або нас не стосуються, або доходять до нас у викривленому відображенні», – скаржилися чи не в кожному селі. Люди наводили приклади мізерних надбавок до пенсії, рахували, скільки власних коштів вклали у те, щоб «Нова українська школа» у них відбулася, бідкалися, що скоро можуть без медичних послуг залишитися. «Я розумію ваші болі й переживання, і власне для того, щоб їх почути та донести у парламент, міністерські кабінети, приїжджаю у села. А там, нагорі, хай як прикро, не завжди вірять у те, що в сільських глибинках життя зовсім не таке, як вони собі уявляють», – каже Ірина Констанкевич. Жителі Стобихівської та Карасинської сільських рад мають багато претензій до медичної реформи. Вже сьогодні вони не можуть доступитися до лікарів та отримати якісне обслуговування. Бо, по-перше, у них на всю округу один сімейний лікар, обов’язки якого почасти виконують фельдшери у ФАПах. Подруге, за словами селян, без його направлення в Камінь-Каширській лікарні вузькопрофільні спеціалісти вже відмовляються приймати (до речі, на відміну від ковельських). Тож людям з навколишніх сіл слід спочатку дістатися до сімейного лікаря в амбулаторію села Карасин, аби отримати направлення, а тоді лише їхати в Камінь-Каширську центральну районну лікарню. Зрештою більшість одразу прямує до Ковеля. І, по-третє, селяни хвилюються за долю ФАПів: чи будуть їх належним чином фінансувати, чи піднімуть, зокрема, зарплату фельдшерам. Бо, кажуть, за три тисячі гривень навряд чи хто захоче тут працювати. Проаналізувавши ситуацію з медичним обслуговуванням жителів Стобихівської та Карасинської сільських рад, Ірина Констанкевич звернула увагу на те, що в ОТГ це питання могли б швидше і якісніше розв’язати. Як приклад вона навела Прилісненську ОТГ. Народний депутат переконана, що ФАПи на селі потрібні, адже тут телемедицина не працюватиме. І невідомо, коли запрацює. Бо ж, зокрема, у Радошинці наразі інтернету взагалі нема.
ЛЮДИ БОЯТЬСЯ, ЩО НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЗАКРИЮТЬ
Тим часом у Карасині просили посприяти у визначенні місцевої школи опорним освітнім закладом, а Карпилівська школа вражала тим, як гарно вміють співпрацювати батьки із вчителями. Симпатії у народного депутата викликала дев’ятикласниця ЗОШ села Карасин Анастасія Шворак. Дівчинка запитала в Ірини Констанкевич, чи не ревнує її до роботи чоловік. Поцікавилася учениця й тим, чи реально в наш час вступити на навчання до університету без грошей. На що депутат відповіла: «Реально, якщо мати ґрунтовні знання». Ірина Мирославівна звернула увагу на те, що в сільській глибинці насправді обмежені можливості для розвитку дітей. Одна мама з Радошинки розповіла, як свою обдаровану донечку возить на гуртки в Ковель за 35 км. На дорогу витрачає 1000 грн на місяць, на гуртки – 2000. До речі, селяни порушували питання про те, що у ковельських маршрутках проїзд є значно дешевшим, аніж у камінь-каширських. А ще автобуси до них ходять через день, оскільки стан дороги ЗапруддяКарпилівка дуже поганий. 12 кілометрів шляху з білощебеневим покриттям для автомобілістів є смугою з випробуваннями. Вантажівки так розбивають дорогу, що місцями тут важко проїхати, машину можна пошкодити. Але з року в рік ця проблема не зникає. Жителі Карасинської та Стобихівської сільських рад вже неодноразово скидалися грішми на ремонт дороги. Виділяють на її утримання кошти і з місцевих бюджетів. Та проблема не зникає. «На жаль, Волинь належить до тих областей, де найгірша ситуація з дорожнім полотном. З 1 січня 2018 року розпочав роботу Державний дорожній фонд, кошти з якого будуть скеровувати на ремонт доріг місцевого значення. Як мають залагоджувати питання ремонту вашого шляху – будемо з’ясовувати. Відповідний запит буде скеровано в обласну адміністрацію», – зазначила Ірина Констанкевич. Якщо повернутися до освітньої тематики, то «Нова українська школа» у селян зазвичай викликає позитивні емоції. Діти задоволені навчанням, а отже, і батькам добре. Але дуже часто на фоні позитиву від НУШ проглядається чимало проблемних питань. Наприклад, у селі Радошинка батьки та вчителі хвилюються, щоб їхню школу не закрили. Приміщення і двір Радошинківської ЗОШ І-ІІ ступенів охайні та доглянуті, але наповнюваність закладу учнями мала. У дев’яти класах тут навчається лише 32 школярі. А наступного року в них узагалі не буде першого класу. Ірина Констанкевич зауважила, що завжди відстоювала і буде відстоювати малокомплектні школи, адже бачить, як вони потрібні у сільській глибинці.
НОВОБУДОВУ ЩЕ НЕ ЗДАЛИ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ, А ВОНА ВЖЕ РУЙНУЄТЬСЯ
У Карпилівці топ-проблемою місцеві жителі назвали недавно зведений соціально-культурний центр, який ще не здали в експлуатацію, а він вже руйнується. Ще у 2009 році тодішні голова Камінь-Каширської районної ради Роман Чечотка і карасинська сільська голова Світлана Сидорук презентували проект, згідно з яким на території цієї сільради в селі Карпилівка мав постати соціальнокультурний центр. Цей проект переміг під час Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування і його мав співфінансувати Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України на суму 500 тис. грн. Згодом Камінь-Каширська районна рада визначила підрядника будівництва соціально-культурного центру на території села Карпилівка. За результатами відкритих торгів переможцем став приватний підприємець Микола Кобзар із села Топільне Рожищенського району. Вартість договору склала 681 тис. 253 грн. Отож, цей підрядник впродовж десяти років зводив об’єкт. «Гроші використано, а будівлю в експлуатацію не здано. Підрядник так «добросовісно» виконував усі роботи, що приміщенням не встигли і покористуватися, як воно почало руйнуватися», – бідкалися на зустрічі люди народному депутатові. Справді, в новобудові вже гниє підлога, протікає дах, затікає стеля. Але як бути у цій ситуації, тепер ніхто не знає. Тож Ірина Констанкевич пообіцяла написати звернення до правоохоронних та органів контролю щодо неякісного виконання робіт у СКЦ села Карпилівка. За результатами поїздки в села Радошинка, Стобихівка, Карпилівка та Карасин, як зазначила помічник народного депутата Світлана Сидорук, буде підготовлено кілька запитів та звернень у міністерства, обласну і районну адміністрації, до органів контролю. А все для того, щоб допомогти людям у розв’язанні їхніх проблем.
Читайте новини на нашій сторінці у Facebook
תגובות