Понад півтора року жителі сіл Камінь-Каширщини позбавлені можливості дістатися до райцентру та Ковеля потягом. Задля відстоювання інтересів людей, недопущення закриття залізничної дільниці Вербка – Камінь Каширський та залізничної станції Камінь-Каширський до народного депутата Ірини Констанкевич звернувся депутат Волинської облради Анатолій Філюк.
Вузлова проміжна залізнична станція у Вербці була відкрита ще у 1948 році. Її протяжність – 53 кілометри, вона є тупиковою. Тут завжди зупинялися лише приміські поїзди.
Дільниця Вербка – Камінь-Каширський обслуговувалася вантажно-пасажирським поїздом №961/962 Камінь-Каширський-Ковель, у складі якого курсував один пасажирський вагон. Цим поїздом користувалися мешканці сіл Вербка, Дубова, Гішин, Доротище, Лапні, Несухоїжі, Запруддя, Сошичне, Нуйного та Камінь-Каширського. Але з 10 квітня 2018 року рух цього поїзда припинений, а з квітня 2019 року ця дільниця взагалі закрита для руху потягів.
Незважаючи на те, що така ситуація виникла не вчора, керівництво Камінь-Каширської райдержадміністрації та місцева влада дане питання не вирішувала, адже жодного конструктивного рішення щодо збереження станції запропоновано так і не було. Заручниками такої бездіяльності вкотре опинилися люди, для багатьох поїзд був чи не єдиною можливістю доїхати до Камінь-Каширського та Ковеля і на роботу, і по справах.
Серед причин припинення роботи дільниці Вербка – Камінь-Каширський АТ «Укрзаліниця» називає низький пасажиропотік, відсутність компенсації коштів за перевезення пільгових категорій та наявність альтернативного виду транспорту.
Як повідомило Міністерство інфраструктури України у відповідь на звернення народного депутата, посилаючись на дані АТ «Укрзалізниці», за підсумками роботи у 2019 році збитки від експлуатації вказаної дільниці перевищили 16,5 мільйони гривень. За підсумками роботи 9 місяців 2020 року, сума збитків вже сягнула 12 мільйонів гривень. Але це на перший погляд здається, що цифри – колосальні. Для порівняння: за оприлюдненими у медіа даними, тодішній голова наглядової ради АТ «Укрзалізниця» Шевкі Аджунер за період з 1 вересня 2018 по 30 квітня 2020 року отримав понад 13,8 мільйони гривень зарплати, а її члени Крістіан Кун та Андерс Ослунд – по 11,7 мільйони гривень. Сподіватися, що з такими статками у державній компанії, усвідомлюють проблеми мешканців віддалених сіл, які часто не мають де заробити і мінімальну зарплату, – годі. «Укрзалізниця» відновлювати курсування поїздів на дільниці Ковель-Камінь-Каширський не планує і всю відповідальність за ситуацію перекладає на місцевих та регіональних посадовців. У вересні цього року регіональна філія «Львівська залізниця» звернулася з листами до голови Волинської облдержадміністрації та в.о. голови Камінь-Каширської райдержадміністрації щодо компенсації збитків залізниці з місцевого бюджету. Як стверджується у відповіді міністерства, пропозицій від цих органів влади щодо розв’язання даного питання не надійшло.
У той же час Волинська облдержадміністрація на звернення Ірини Констанкевич щодо даного питання запевняє, що все-таки 5 жовтня 2020 року було скеровано лист про непогодження закриття дільниці Вербка – Камінь-Каширський та залізничної станції Камінь-Каширський, як роздільного пункту. Лист ОДА адресувала Рівненській дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Чи врахують соціальну складову наслідків такої ситуації ті, хто повинен її врегулювати, – питання нині риторичне. Окрім того наявність розгалуженої залізничної мережі в Україні – це потенційні зони для розвитку економіки в майбутньому, особливо у віддалених селах, де так важливо створювати робочі місця, аби вони не перетворилися на пустки. Та чи розуміє це держава?